Буська громада віддала шану українцям, які постраждали у 1944-1951 рр. під час етнічної чистки та депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі
Буська громада віддала шану українцям, які постраждали у 1944-1951 рр. під час етнічної чистки та
депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі
Щорічно о цій порі мешканці Буська приходять до пам’ятника Скорботи, аби віддати данину шани українцям, які постраждали у 1944-1951 рр. під час етнічної чистки та депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя).
Чимало з цих людей було вбито, знищено цілими селами, інші змушені були під страхом смерті покинути свої домівки, майно та шукати нове місце для проживання.
В Буську й досі живі свідки цих трагічних подій, тут живуть наступні покоління переселенців, які з розповідей своїх батьків, родичів знають, що відбувалося у цей непростий період історії, коли понад 700 000 українців позбавили домівок і права жити на рідній землі.
Панахиду біля пам’ятника Скорботи, вчора 21 червня, відслужив настоятель Храму Св.Ап. Петра і Павла, отець-декан ПЦУ Петро Салабай, згадав поіменно усіх невинно вбитих українців із сіл: Плазів, Гораєць, Жуків, Костево, Люблинець Новий, Люблинець Старий, інших сіл Закерзоння, загиблих на теренах Любачівщини у 1939-1945 роках, вбитих та замордованих учасників УПА та ОУН та тих, хто не повернувся з війни.
Опісля учасники вшанувань виконали Державний Гімн України, запалили лампадки та поклали квіти.
Нагадаємо, що пам’ятник Скорботи у Буську було відкрито та освячено 28 листопада 2009 року в пам’ять про жертв голодоморів, депортованих та репресованих родин, синам та донькам Української держави, які віддали своє життя за її незалежність. На пам’ятнику є надпис: «Вас вирвали із рідного гнізда та з серця Україну – не зуміли…».
Comments