Як приймали Конституцію України вночі 28 червня 1996
Як приймали Конституцію України вночі 28 червня 1996
Михайло Косів, депутат НРУ із Львівщини, сказав вночі 28 червня 1996-го року: «Я не знаю, чи ще десь є у світі парламенти, які зробили те, що зробили ми». У чому подвиг? Головний документ держави приймають усі парламенти, ба більше, Україна – єдина з колишніх радянських республік без конституції.
Пенсія п’ять мільйонів, яких вистачає на тиждень, науковці виживають торгуючи на базарах, малинові піджаки з’являються і у верховній раді. Це літо 1996-го.
«Досить! Порушення не пройде! Не вийде! Мороз схитрив, знаючи, що голосування не пройде і збуриться зал, і доведеться ставити на референдум, вирішив почати зі спокійніших статей. Але ні один закон ніколи не голосувався з середини, тому ми голосуємо проти цього грубого порушення регламенту» – обурюється у залі Верховної ради Вячеслав Чорновіл.
Мова, символіка, приватна власність і Крим – теми статей, що викликають найбільше суперечок. Президент ввечері 26-го червня підписує указ про референдум, на якому спірні статті прийме народ. Волевиявлення обійдеться пустій скарбниці у неймовірні трильйони карбованців, а депутати швидше за все позбудуться своїх мандатів, як нездатні прийняти рішення.
«Винесення цих статей на референдум плюс російські гроші які підуть, будуть означати, що ми не дійдемо реальної згоди по цих пунктах … Це підла, єзуїтська лінія, яку Мороз завжди веде» – каже Віктор Терен із групи «Державність»
Ранок 27-го червня – перед початком засідання верховної ради, у тимчасовій комісії з прийняття конституції , дискусії – майже бої. Мало хто вірить у можливість прийняти конституцію сьогодні. Петро Осадчук за радикальний варіант: «Маємо можливість зірвати голосування, те, якого хоче Мороз»
Це одне з найдраматичніших засідань верховної ради в історії україни. Статтю про приватну власність не приймають уже впяте – гальмують комуністи. Лише за 6-м разом вдається її затвердити .
Ближче до 12ї ночі в очах депутатів з’являється надія: «Думаю, о 4й завершимо!», – коментує Євген Марчук.
А дехто починає святкувати і до закінчення голосування, як Володимир Мухін (СПУ) « 13:41 Разом з Мусіякою сьогодні день народження у нас. І день починається так, ніби приймео конституцію. Мусіяка за і я теж»
Настрій ночі змінюється на оптимістичний! Та радість триває не довго – депутати сваряться через статтю про прапор: «Моя мать била схвачена мордатим поліцаєм, под синежовтим прапором», «Не піддавайтесь на провокації!», «Чи треба нам сьогодні змінювати прапор? Я вважаю – ні», «Введення нового прапора мінімум 100 млн доларів обійдеться Україні», «Під прапором синьожовтим відбуваються всі церемонії в світі, де приймає участь Україна».
О сьомій ранку нарешті крик щастя і оплески у Верховній Раді.
«Нарешті ми увіковічнили Державний Герб, і Прапор, Гімн, все то українське!», – тішиться Сергій Головатий із групи «Реформи» (Київ). Ігор Осташ, з тієї ж групи, додає: « Тяжко говорити, бо сльози навертаються, ну ми виграли!»
Дев’ята ранку – це найбільш очікувані секунди!
Президент України каже: «Це величезне свято!»
Вперше у залі верховної ради стоять під офіційно затверджений конституцією гімн. Хоч традиції підспівувати ще не було, чи просто не всі знали слова. Кричать «Слава Україні! Слава!»
«Я хочу перед вами вибачитись, що може некоректно стимулював вас до цього», – говорить Президент, зал сміється.
Вячеслав Чорновіл уже пізніше, за святковим столом, із келихом в руках «Щоб Україна була завжди, була багатою, демократичною! Слава Україні!, Героям Слава!»
zik.ua
Comments