Степан Бандера – символ боротьби за незалежність України

Сьогодні в приміщенні опорної бібліотеки ім.Івана Тиктора відбувся круглий стіл, присвячений 114-ій річниці від дня народження Степана Бандери, що став справжнім символом України. Захід об’єднав представників влади, істориків, громадських активістів.

Про постать Степана Бандери, його значення для української історії, цікаві факти з його життя та досвіду боротьби за незалежність України за філіжанкою кави говорили під час круглого столу селищний голова Роман Фурда, вчителька історії Красненського ОЗЗСО №1 Ірина Миколів, секретар виконавчого комітету Красненської селищної ради (вчитель історії за фахом) Богдан Глова, пластунка сеньйорка праці Людмила Гураш, вчителька історії Красненського ЗЗСО №2 та Андріївського ЗЗСО І-ІІІ ст. Христина Гудимів, вчитель-історик Михайло Шимків, племінник Василя Кука, представники Спілки політичних в’язнів та репресованих, заступник селищного голови Андрій Лащук, т.в.о.начальника відділу освіти, культури, розвитку туризму, молоді та спорту Олена Ільницька.

Захід організували та модерували працівниці КЗ «Красненська опорна бібліотека ім.Івана Тиктора».

У вступному слові селищний голова Роман Фурда зазначив, що ім’я Степана Бандери стало символом безкомпромісної боротьби за свободу України. Ще досі дуже велика частина радянсько-російської пропаганди залишилась в головах людей, які бачать Степана Бандеру не як патріота, великого борця за державність України, а як вбивцю, нациста чи фашиста. Тому це питання треба обговорювати з істориками, дослідниками, і доносити нашому молодому поколінню та й всім загалом правдиву інформацію щодо діяльності Провідника української нації.

Про цікаві факти із дитинства Степана Бандери розповіла вчителька історії Красненського ОЗЗСО №1 –ІІІ ст. Ірина Максимів, яка повідала, що Степан був з багатодітної сім’ї, його рідних сестер радянська влада намагалась переконати його зреченні брата. У юному віці Степан Бандера запихав собі під нігті голки, щоб випробувати себе від ймовірних катувань.

Пластунка сеньйорка праці Людмила Гураш розповіла про те, як Степан двічі намагався вступити в скаутську організацію «Пласт», але через хворобу не зміг і лише з третього разу йому вдалось. Вперше він взяв участь у мандрівному таборі, який відбувся в карпатських верхах нинішньої Івано-Франківщини.

Секретар виконавчого комітету Богдан Глова, який є істориком за фахом, розповів про арешт Бандери та діяльність ОУН, а також навів чимало інших цікавих фактів з життя та діяльності Провідника.

Про цікаві цитати Степана Бандери, його характер, громадську позицію розповіла вчителька історії Красненського ЗЗСО №2 та Андріївського ЗЗСО І-ІІІ ст. Христина Гудимів. До прикладу, Матвій Пардон – це псевдонім Степана Бандери під яким він друкувався, а з іспанської мови «Степан Бандера» означає «прапор».

Вчитель-історик Михайло Шимків розповів про потребу у виховній роботі з учнями шкіл, про зміну ставлення до Провідника ОУН та необхідності очищення від міфів та стереотипів, пов’язаних з ним.

Завершився захід підсумковими словами селищного голови Романа Фурди, що українці повинні продовжувати виховувати покоління на вчинках, звитягах та героїзмі Бандери.