85-річчя вшанування жертв Голодомору
85-річчя вшанування жертв Голодомору
22 листопада в НВК «Задвір’янська ЗОШ І-ІІІ ст..» відбувся захід – реквієм «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!», який підготували учні пластового гуртка «Проліски» разом із виховницею.
1932 – 1933 роки… Якими словами можна описати мучеництво України того періоду, яке поклало в землю сім мільйонів своїх кращих синів і дочок. Голодомор позначився на майбутньому нації. Третина умертвлених голодом – діти, які не народили нащадків, не дали потомства. У той час Україна була скорботною матір’ю, яка сумує за своїми дітьми. Немов Шевченкова наймичка вбога і знедолена, хоча й сильна духом.
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору.
– Греби, нічого людям не лишай!..
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!
Перегляд фільму про голодомор переніс усіх присутніх у ті страшні роки, коли без стихії, без засухи, без війни – в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.
Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять безневинних жертв голоду – геноциду.
Після заходу, учні та вчителі отримали флаєри з інформативними матеріалами з метою підтримання акції « Запали свічку пам’яті» вдома.
Запалимо свічку у кожній оселі
На пам’ять на вічну про дні невеселі…
Про голод, що вдерся у кожну хатину.
І нищила смерть ця старого й дитину…
Заступник директора з виховної роботи Збір Марія Іванівна, звертаючись до учнів школи, закликала усіх зберегти пам’ять про ці події і запалити свічку пам’яті 24 листопада о 16.00 год.
Також учні школи підготували тематичну композицію до вшанування жертв Голодомору і передали її отцю Петру Гунчаку у церкву Собору Пр. Богородиці.
Олена Баран, педагог-організатор
Comments