До 101-ї річниці ЗУНР у селищі Красне відбувся захід біля пам’ятника летунам Української Галицької Армії

До 101-ї річниці ЗУНР у селищі Красне відбувся захід біля пам’ятника летунам Української Галицької Армії

1 листопада, у день 101-ї річниці проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у селищі Красне відбувся захід біля урочисто відкритого минулоріч пам’ятника авіації Української Галицької Армії.

Участь у акції взяли представники районної та місцевої влади, настоятелі місцевих храмів, громадськість селища, пластуни Станиці Красне НСОУ.
Слова-вітання до громади мали: Красненський селищний голова Микола Чучман, голова районної ради Богдан Глова, перший заступник голови РДА Олег Ільків.
Панахиду за загиблими пілотами Української Галицької Армії провели священнослужителі о.Володимир Целень та о.Юрій Толочний.
Квіти до підніжжя пам’ятника “Героям Українського неба” поклали пластуни, представники влади та ветеранських патріотичних організацій, а хор місцевого народного дому виконав гімн летунів.

Довідково. Авіація УГА в Красному постала у грудні 1918 р. з авіаційного відділу, що його на авіаційній базі в Красному організував сотник Петро Франко; при допомозі висококваліфікованих пілотів колишньої російської армії було організовано авіаційний полк, що складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги; станом на квітень 1919 р. у полку нараховувалось 35 старшин, 300 вояків та понад 20 бойових літаків французького, німецького, угорського, австрійського та російського виробництва.
До квітня 1919 р. українська авіація мала перевагу над польською, проте згодом її отримала саме польська авіація (150 літаків проти 40 українських) і добровільна американська ескадра. І хоча на той час літаки були мало розвиненими, дерев’яними, часто розбивались, вибухали, проте сам факт їхнього існування в УГА підтверджує, що Українська Галицька Армія — дійсно сильна, організована.
До виникнення летунства Галицької Армії дуже причинився 3-й Одеський авіадивізіон, який прибув до Галичини під проводом свого командира — полковника Джамбулата Канукова. З ним прибули добрі й досвідчені бойові летуни: полковник Борис Губер — відомий авіаконструктор, сотник Василь Булатів, поручник Аркадій Шеремецінський, хорунжий Хазбулат Кануков (брат полковника).
Одночасно на Галицькій землі були власні спроби організувати летунство. Постали два летунські відділи, з яких один зорганізував син Івана Франка, поручник Петро Франко, другий у Тернополі — поручник Василь Томенко. Разом з прибулими наддніпрянцями ці відділи створили Галицький летунський відділ. Його головний аеродром був в Красному. На цьому аеродромі залишилися з часів Першої світової війни великі майстерні, що колись належали австрійській авіації. Керував роботою майстерень поручник Степан Слєзак — колишній конструктор австрійських гідропланів. Він зорганізував до праці фахівців-механіків, що їх спроваджував навіть з Відня і розгорнув широку роботу над направою і комплектуванням літаків. Майстерні ці привели до бойової готовості чимало літаків.
У грудні 1918 – січні 1919 рр. Летунський відділ Галицької армії постійно розвивався. 5 лютого 1919 року сталася трагічна подія: під час викладу полковника Б. Губера в школі для старшин про бомби і їх кидання на ворожі цілі, бомба, що її хотів розібрати Б. Губер, розірвалася йому в руках. Згинули на місці: полковник Борис Губер, поручник Орест Гумецький, хорунжі Хазбулат Кануков, Михайло Нестор, Осип Швець. Від ран померли в лікарні: поручники Олекса Басан, Василь Томенко, Іван Лупул. З поранених вилікувався тільки сотник І. Фостаковський. Всі старшини української авіації, що загинули, були поховані на приватному кладовищі графині Русоцької в Красному. На їх могилах поставили хрести з авіаційних пропелерів.
У лютому 1919 року до Красного прибула ціла низка летунів з колишньої російської та австрійської армій: сотники Федір Алелюхін, Іван Шестаків, Нікандер Залозний, поручники Рудольф Земик, Іван Огар, пілоти-австрійці Франс Рудольфер, Бернгрубер, Найгавзер та інші. Це дало змогу перетворити Летунський відділ на полк, що сталося на початку квітня 1919 року. З цього часу летунський полк Галицької армії складався з 3 бойових сотень та летунської бази у Красному.
У другій половині травня через відступ УГА бойова діяльність авіаційних сотень знизилась. 21 травня 2-га авіаційна сотня під обстрілом польської авіації змушена була залишити Красне. Відступаючи, спалили аеродромне містечко з невідремонтованими літаками та цінними матеріалами. Під час перельоту до Озерної біля Тернополя в авіакатастрофі загинув командир полку Джамбулат Кануков. Галицькі летуни ще впродовж року були учасниками бойових дій.

Comments

comments

Залишити коментар

Архів пошуку

Пошук за датою
Пошук у категорії
Пошук у Google

Сайт створено by Yarema Yevgen Інформація «Буського радіо» є інтелектуальною власністю «Редакції Буського районного радіомовлення» За повного чи часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Буського радіо» гіперпосилання на сайт «Буського радіо» – www.buskeradio.in.ua –є обов'язковим За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець НАША ЕЛЕКТРОННА СКРИНЬКА BUSKERADIO@I.UA.

Top