– Гей ти, як там тебе?!!
– Гей ти, як там тебе?!!
Десяток років село Закомар’я не добилося від дорожників вказівника свого населеного пункту. Ще з часів відомої «хімічної аварії», коли ця територія була в центрі уваги всієї України, тут серед інших благ цивілізації мали означити село дорожніми знаками. Та, очевидно, вирішили, що парадної назви «ЗАКОМАР’Я» на залізничному полустанку має вистачити для гонору селян. «Наш загал повільно думає і повільно береться до роботи» – іронізував знаний земляк д-р Трильовський у спогадах про Закомар’я, про сільського пароха-подвижника Данила Танячкевича у минулому столітті. Ще тоді отець Данило відстоював інтереси громади, був послом до австрійської державної ради. Сьогодні кожне наше село також має своїх активістів, у ліпшому випадку депутатів (якщо ті пам’ятають свої обов’язки після місцевих виборів). Галина Савчин, сільський депутат Закомар’я, звернулася до районного депутата Валентини Дудак щоби зрушити справу з мертвої точки. Звернення готували на сесію райради, повідомили і голові РДА Петру Морозу. Оскільки дорожний знак це швидше справа гідності, а не капіталовкладень, то тут треба чітко і виразно володіти дохідливою мовою, змушуючи виконавців взятись до роботи. Одним словом, Петра Мороза почули. Знак стоїть. Гарне і давнє село називається ЗАКОМАР’Я.
Громада села Закомар’я
Comments