У 10-у річницю смерті останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука у селищі Красне відбудеться поминальне віче

У 10-у річницю смерті останнього Головнокомандувача УПА Василя Кука у селищі Красне відбудеться поминальне віче

Цьогоріч, 9 вересня, виповнюється 10 років з дня смерті Василя Семеновича Кука – Головного Командира Української Повстанської Армії у 1950-1954 роках.
З метою належного вшанування пам’яті видатного земляка, який похований 11 вересня 2007 року в своєму рідному селищі Красне, 4 вересня, відбулося засідання організаційного комітету, яке провів голова райдержадміністрації Петро Мороз.

В результаті обговорень і заслуховування пропозицій оргкомітетом було вирішено:
– здійснити покладання квітів до могили Василя Кука у день його смерті 9 вересня; 
– звернутися до настоятелів храмів селища з пропозицією відслужити у найближчі вихідні панахиду за видатним земляком;
– провести віче пам’яті біля могили Василя Кука та братської могили повстанців в центрі селища Красне у неділю, 10 вересня. Початок о 15.00 годині;
– організувати для учасників вшанувань екскурсію краєзнавчим музеєм селища Красне, де ознайомити відвідувачів з експозиціями, присвяченими звитяжній боротьбі УПА, та з особистими речами Головнокомандувача, які були передані туди його рідними після смерті.

Довідково. Василь Кук (псевдо – Леміш, Юрко, Медвідь, полковник Коваль) народився 11 січня 1913 року в селищі Красне Львівської області. З 1929 року – член Української Військової Організації. З 1933 року, навчаючись на юридичному факультеті Люблінського університету, стає зв’язковим Крайової екзекутиви. З 1933 по 1936 рік Кук відбуває перший арешт, а потім у’вязнення. З травня 1937 року перейшов на нелегальне становище. 30 червня 1941 року він брав участь у проголошенні Акта про відродження Української держави у Львові, очолив спеціальну похідну групу, що мала завдання здійснити таку ж акцію в Києві. Був заарештований гітлерівцями під Києвом. Потім Кук утік, продовжив підпільну роботу, очоливши в Дніпропетровську Провід ОУН.
Кук уперше впровадив у практику ОУН випуск листівок російською мовою. Архівні документи свідчать про те, що йому вдалося втягнути в підпілля представників етнічно неукраїнського російськомовного населення.
Кук відстоював реформування ідеології ОУН від “донцовської” правої до ліволіберальної. У виданій у 1950 році за його керівництва підпільній брошурі “Хто такі бандерівці й чого вони хочуть?” простежувалися навіть соціал-демократичні ідеї.
З 1944 року Кук повертається до Галичини, стає одним із найближчих соратників Романа Шухевича, згодом його заступником. Після смерті останнього в березні 1950 року перебирає на себе обов’язки керівника УПА.
Захоплений у полон 1954 року, Кук 6 років знаходився в ув’язненні, звідки був звільнений у часи хрущовської “відлиги”. З 1960 року працював у Центральному державному історичному архіві в Києві, в Інституті історії АН УРСР. Після написання праці “Марксизм-ленінізм про українське національне питання” був звільнений з роботи із забороною працювати в школах і наукових установах.
Після проголошення незалежності України він очолив науковий напрямок роботи Братерства УПА й уже не приймав активної участі в політичному житті країни.
До кінця життя продовжував брати участь у громадському житті.

Comments

comments

Залишити коментар

Останні Статті

Архів пошуку

Пошук за датою
Пошук у категорії
Пошук у Google

Сайт створено by Yarema Yevgen Інформація «Буського радіо» є інтелектуальною власністю «Редакції Буського районного радіомовлення» За повного чи часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Буського радіо» гіперпосилання на сайт «Буського радіо» – www.buskeradio.in.ua –є обов'язковим За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець НАША ЕЛЕКТРОННА СКРИНЬКА BUSKERADIO@I.UA.

Top