У Буську відбувся фестиваль у стилі ретро “Badenі fest”
У Буську відбувся фестиваль у стилі ретро “Badenі fest”
У неділю, 2 червня, біля родинного маєтку – палацу графа Казимира Фелікса Бадені, що знаходиться в центрі Буська, відбувся “Badenі fest”.
Декілька тисяч гостей на один день поринули у минувшину: майданчиком біля палацу прогулювалися дами у вбранні повоєнного періоду, середньовічні придворні вельможі, козаки з шаблями, чоловіки у фраках, леді в розкішних довгих сукнях і ексклюзивних капелюшках.
Поряд відбувалися майстер-класи з ткацтва та виготовлення прикрас з бісеру, діяла виставка стрілецької зброї та одностроїв, місцеві газдині пригощали учасників фесту юшкою, кулішем та смаколиками, які готували в різні історичні періоди краю місцеві газдині. А ще тут було справжнє 
Буське пиво, яке почали вперше варити більше століття тому на графській пивоварні.
На імпровізованій сцені впродовж масштабного багатогодинного дійства виступали місцеві аматори сцени, а також гості з Жовківського та Кам’янка-Бузького районів. Привітати учасників Badeni fest прибули: голова райдержадміністрації Петро Мороз, голова районної ради Богдан Глова, Народний депутат України Михайло Бондар. І, звичайно, сам граф Казимир Фелікс Бадені (Мартин Ільків) разом зі своєю невісткою Алісією Елізабет Анкаркрон (Лілія Андрєєва).
Вели фестиваль Павло Теодоровський та Любов Огороднік.
Свято вдалося, тому організатори мають надію, що фест стане традиційним та проводитиметься у Буську
щороку на початку літа.
Зазначимо, що палац Бадені в Буську – це згадка про славетне минуле графів Бадені, які колись займали панівне положення в Галичині ХІХ ст. Цей палац – резиденція графа Казимира Фелікса Бадені, який разом зі своїм братом Станіславом, були відомими місцевими польськими громадськими та політичними діячами, меценатами та підприємцями (мали пивоварню тощо). Палац збудований в 1810 р. в стилі класицизму. Першими власниками його були Мієри, які з другої половини ХVІІІ ст. володіли навколишніми землями. В 1819 р. Войцех Мієр та його дружина-австріячка 
Кароліна Вайссенфольф продали маєток в Буську, купивши натомість інший в Лежайську. З часом буський маєток купив Фелікс Мієр, двоюрідний брат Войцеха. Він його передав у спадок своєму сину Хенріку, а той у свою чергу дружині – львівській акторці Анні Вієрер. Саме після неї замок перейшов у спадок до племінників її чоловіка – братів Бадені, синів Цецилії Мієр. Сталося це вже в 1876 р. Тоді ще ніхто і не міг знати, що новий власник палацу Казимир Бадені стане пізніше намісником Галичини, прем’єром та міністром внутрішніх справ Австро-Угорської імперії, людиною, від якої залежатиме доля багатьох. Граф тут бував часто. Хоча найбільше вже в похилому віці. Він також дещо розбудував палац, поєднуючи стилі класицизму та неоренесансну. Та й самому м. Буськ Казимир Бадені зробив багато.
Після смерті Казимира родинне гніздо успадкував його син Людвіг Юзеф Бадені, який помер в 1916 р. Після цього дружина Людвіга шведка Алісія Елізабет Анкаркрон успадкувала всі маєтності свого чоловіка. Однак в 1920 р. вона вийшла вдруге заміж за князя Карла Ольбрахта Габсбурга-Лотарингського, який служив полковником у польському війську. Наступним володарем палацу став син князя Карла від першого шлюбу – Казимир Станіслав Бадені, який належав до ордену домініканців.
1939 р. приніс радянську владу наці землі. Власники буського маєтку змушені були втікати. 25 травня 1961 р. палац перейшов на 
баланс Міністерства оборони СРСР. В самому палаці (як у казармі) дислокувалася військова частина стратегічного зв’язку. Головне, що військові палац не зруйнували, а навпаки підтримували його в більш-менш гарному стані. 25 травня 2004 р. військову частину розформували, але покинута резиденція графів Бадені так і залишилася на балансі Міноборони України. Почалося запустіння та повільне руйнування пам’ятки архітектури. Згодом палац передали на баланс Міністерства внутрішніх справ, а з травня 2016 року його власником стала громада Буська.
У 2018-2019 роках активісти щосуботи проводять толоки в будівлі та навколо неї, органи районної та міської 
влади готують проекти відновлення палацу, намагаються залучити кошти, а їх потрібно чимало, аби капітально відремонтувати цю архітектурну пам’ятку, яка згодом, маємо надію, ввійде до “Золотої підкови Львівщини”.
Comments