У селищі Красне урочисто відкрили пам’ятник летунам Української Галицької Армії
У селищі Красне урочисто відкрили пам’ятник летунам Української Галицької Армії
1 листопада, у день 100-ї річниці проголошення ЗУНР, у селищі Красне відкрили пам’ятник летунам Української Галицької Армії.
Автором такого проекту є Михайло Котула, а виготовив пам’ятник за власні кошти місцевий підприємець Богдан Степаник.
Серед учасників цієї значимої для Бущини події були представники обласної та районної влади, депутати Верховної та обласної рад, пластуни, чисельні мешканці та гості Красного.
Врочиста громада спільно з настоятелями місцевих храмів о.Володимиром Целенем, о. Петром Жукровським та о.Юрієм Толочним помолилась за усіх загиблих захисників України. Душпастирі освятили величний пам’ятник Героям українського неба та у своїх промовах закликали до єднання та служіння Богу і Україні.
Селищний голова Микола Чучман висловив вдячність усім, хто долучився до спорудження пам’ятника та вручив Подяку від громади Богдану Степанику.
«Сьогодні ми відзначаємо величну дату – сторіччя від дня створення Західноукраїнської Народної Республіки. Ще тоді, 100 років тому українцям, які хотіли бути господарями на своїй землі, ворог не давав підняти голову, ворог нищив мову, культуру – робив усе, щоб вони забули, що вони – українці. Сьогодні наші хлопці на сході України захищають нашу землю, і як і 100 років тому, надважливою є українська армія. Сьогодні кожен з нас повинен запитувати себе: «А що я зробив для своєї країни?» Лише власною працею щодня кожен на своєму місці ми збудуємо нашу незламну вільну державу», – наголосила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.
З нагоди свята та відкриття пам’ятника усіх учасників урочистості привітав Народний депутат України Михайло Бондар.
Історик – дослідник Красного, один із ініціаторів спорудження пам’ятника, почесний громадянин Буського району Ярослав Стецишин детально розповів про авіацію УГА, яка базувалась у Красному у 1918-1919 роках під керівництвом Петра Франка.
Героїчні сторінки історії боротьби українського народу за свою незалежність пригадав усім голова Буської районної ради Богдан Глова.
За вагомий особистий внесок у розвиток української держави та збереження історичних подій депутат Львівської облради Петро Жукровський нагородив цінними монетами Львівської обласної ради Михайла Котулу, Богдана Степаника, монетою митрополита Андрея Шептицького за активну громадську діяльність Ярослава Стецишина, Людмилу Гураш, Мар’яна Длугоша.
Церковний хор храму св.Володимира під час урочистості виконав гімн українських летунів, патріотичні українські пісні та разом із усіма учасниками свята Гімн України.
Квіти до підніжжя пам’ятника “Героям Українського неба” поклали пластуни, заступник голови ЛОДА Оксана Стоколос-Ворончук, голова РДА Петро Мороз, голова райради Богдан Глова, Народний депутат України Михайло Бондар, депутат Львівської облради Петро Жукровський.
Усіх загиблих пілотів Української Галицької Армії учасники заходу вшанували хвилиною мовчання.
Довідково.
Авіація УГА в Красному постала у грудні 1918 р. з авіаційного відділу, що його на авіаційній базі в Красному організував сотник Петро Франко; при допомозі висококваліфікованих пілотів колишньої російської армії було організовано авіаційний полк, що складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги; станом на квітень 1919 р. у полку нараховувалось 35 старшин, 300 вояків та понад 20 бойових літаків французького, німецького, угорського, австрійського та російського виробництва.
До квітня 1919 р. українська авіація мала перевагу над польською, проте згодом її отримала саме польська авіація (150 літаків проти 40 українських) і добровільна американська ескадра. І хоча на той час літаки були мало розвиненими, дерев’яними, часто розбивались, вибухали, проте сам факт їхнього існування в УГА підтверджує, що Українська Галицька Армія — дійсно сильна, організована.
До виникнення летунства Галицької Армії дуже причинився 3-й Одеський авіадивізіон, який прибув до Галичини під проводом свого командира — полковника Джамбулата Канукова. З ним прибули добрі й досвідчені бойові летуни: полковник Борис Губер — відомий авіаконструктор, сотник Василь Булатів, поручник Аркадій Шеремецінський, хорунжий Хазбулат Кануков (брат полковника).
Одночасно на Галицькій землі були власні спроби організувати летунство. Постали два летунські відділи, з яких один зорганізував син Івана Франка, поручник Петро Франко, другий у Тернополі — поручник Василь Томенко. Разом з прибулими наддніпрянцями ці відділи створили Галицький летунський відділ. Його головний аеродром був в Красному. На цьому аеродромі залишилися з часів Першої світової війни великі майстерні, що колись належали австрійській авіації. Керував роботою майстерень поручник Степан Слєзак — колишній конструктор австрійських гідропланів. Він зорганізував до праці фахівців-механіків, що їх спроваджував навіть з Відня і розгорнув широку роботу над направою і комплектуванням літаків. Майстерні ці привели до бойової готовості чимало літаків.
У грудні 1918 – січні 1919 рр. Летунський відділ Галицької армії постійно розвивався. 5 лютого 1919 року сталася трагічна подія: під час викладу полковника Б. Губера в школі для старшин про бомби і їх кидання на ворожі цілі, бомба, що її хотів розібрати Б. Губер, розірвалася йому в руках. Згинули на місці: полковник Борис Губер, поручник Орест Гумецький, хорунжі Хазбулат Кануков, Михайло Нестор, Осип Швець. Від ран померли в лікарні: поручники Олекса Басан, Василь Томенко, Іван Лупул. З 
поранених вилікувався тільки сотник І. Фостаковський. Всі старшини української авіації, що загинули, були поховані на приватному кладовищі графині Русоцької в Красному. На їх могилах поставили хрести з авіаційних пропелерів.
У лютому 1919 року до Красного прибула ціла низка летунів з колишньої російської та австрійської армій: сотники Федір Алелюхін, Іван Шестаків, Нікандер Залозний, поручники Рудольф Земик, Іван Огар, пілоти-австрійці Франс Рудольфер, Бернгрубер, Найгавзер та інші. Це дало змогу перетворити Летунський відділ на полк, що сталося на початку квітня 1919 року. З цього часу летунський полк Галицької армії складався з 3 бойових сотень та летунської бази у Красному.
У другій половині травня через відступ УГА бойова діяльність авіаційних сотень знизилась. 21 травня 2-га авіаційна сотня під обстрілом польської авіації змушена була залишити Красне. Відступаючи, спалили аеродромне містечко з невідремонтованими літаками та цінними матеріалами. Під час перельоту до Озерної біля Тернополя в авіакатастрофі загинув командир полку Джамбулат Кануков. Галицькі летуни ще впродовж року були учасниками бойових дій.
Comments