Завтра День Святої Трійці: історія свята та чого не можна робити у цей день
Завтра православні християни святкуватимуть одне з найважливіших християнських свят – П’ятдесятницю або ж День Святої Трійці. Як і будь-яке релігійне свято, День Святої Трійці має багато повір’їв і заборон
День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, яке стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – Творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого – Господа Животворчого, що від Отця походить.
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. Святкування Дня Святої Трійці, подібно до свята Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень. У ІІІ столітті це свято стає загальновизнаним. Службу в його честь склали у VIII столітті св. Іван Дамаскин і св. Косма Таюмський. З Богослужіння П’ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре нам відома молитва до Святого Духа “Царю Небесний”. Ця молитва присутня в кожному православному Богослужінні.
У День Святої Трійці в православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. У народі одне з найвеличнійших християнських свят – День Святої Трійці, ще називають Зеленими святами. Але й ця назва, і традиція прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшли до нас з дохристиянських часів, коли український народ ще був поганським народом. А з приходом християнства поганські традиції наклалися на християнські свята.
З прийняттям християнства Зелені Свята почали називатися ще й Трійцею. Зелені Свята перш за все – це торжество всеперемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження. Тиждень перед Зеленою (або Клечальною) неділею називається “зеленим, клечальним або русальним”. А три останні дні цього тижня і три його перші дні називаються “Зеленими Святами”. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.
Як і кожне православне свято, Трійця забороняє працювати. Хіба що в хаті, та й те лише за необхідності. Наприклад, готувати їжу на святковий стіл і годувати домашніх улюбленців не заборонено, а от прибирання чи рукоділля не схвалюється. Також не можна косити траву і орати поле, адже вважається, що в цей день земля – «іменинниця».
Для того, щоб у людей був стимул дотримуватись заборон, існує безліч повір’їв. Наприклад, у тих, хто оре поле, впаде худоба, а ті, хто сіє, втратять свої посіви через град іт.д.
Хоч у свято і треба відпочивати, та це не означає повне неробство. Раніше на П’ятдесятницю православні цілий день безперервно молилися, однак зараз традиції значно пом’якшились. Сьогодні достатньо увечері або зранку сходити до церкви на літургію, а решту часу провести з близькими.
Також на Трійцю суворо заборонено купатися. У предків було повір’я, що тих, хто полізе у водойму, заберуть русалки. Деякі люди раніше навіть не вмивалися, бо вірили, шо в цей день вода живе своєю волею і може зашкодити людині.
Крім того, на Трійцю не прийнято влаштовувати весілля, а от свататися навпаки – схвалюється. Вважається, що якщо посвататись на Трійцю, то сімейне життя буде довгим і щасливим.
Comments